Україні відкривається доступ до траншу обсягом близько 690 мільйонів доларів (503 мільйони SDR). Такі фінансові деталі погодила команда Міжнародного валютного фонду під керівництвом Гевіна Грея. Ця угода підсумовує перший перегляд чотирирічної програми EFF, після чого загальна сума виплат сягне 2,2 мільярда доларів. Проте для отримання коштів Виконавча рада Фонду має ухвалити фінальне рішення. Наприкінці березня країна виконала всі кількісні показники. Водночас реалізація двох структурних маяків відбулася із затримкою, а один лишився невиконаним.
Про це стало відомо з офіційного релізу МВФ, а також з коментарі народного депутата Ярослава Железняка.
Реформа фіскального сектору та детінізація
Масштабна податкова реформа разом із ліквідацією тіньових схем стали головними вимогами кредитора для стабілізації бюджету.
Для цього Кабмін зобов’язався впровадити радикальні зміни:
- скасувати чинні пільги з ПДВ на закордонні посилки для обмеження несуттєвого імпорту та перекриття популярної лазівки;
- розпочати жорстку боротьбу проти міжнародного трансфертного ціноутворення;
- ліквідувати можливості для «несправедливого податкового арбітражу» великих компаній;
- повністю переформатувати спрощену систему оподаткування;
- заборонити штучний поділ великого бізнесу на дрібні суб’єкти;
- унеможливити опортуністичний перехід підприємців між різними податковими режимами;
- викорінити практику прихованої найманої праці, коли замість оформлення працівників використовують ФОП;
- провести глибокі інституційні зміни в Бюро економічної безпеки та Державній митній службі.
Тіньовий бізнес має зникнути. “Скорочення розміру тіньової економіки залишається найсправедливішим і найефективнішим способом мобілізувати необхідні доходи”, – так керівництво МВФ пояснило логіку жорстких фіскальних кроків.
Поетапне підвищення комунальних платежів
Іншим критичним викликом є реформа енергетичного сектору України, де триває підготовка до повної лібералізації ринку.
Сьогоднішня модель утримання цін є неефективною:
- комунальні тарифи для українських домогосподарств залишаються штучно заниженими;
- механізм публічних сервісних зобов’язань (PSO) виявився збитковим;
- діюча система критично послаблює фінансовий стан державних енергопідприємств;
- дефіцит коштів обмежує фінансування відбудови та термінових ремонтів мереж.
Нинішні ціни руйнують галузь. Брак грошей заважає компаніям відновлювати об’єкти після російських обстрілів. Кредитори пропонують діяти м’яко, відмовившись від різкого зростання вартості послуг «в один день». Спочатку розроблять дорожню карту лібералізації ринку за технічної підтримки МВФ. На першому етапі створять ефективні механізми соціального захисту вразливих верств населення. Лише після досягнення повної готовності систем субсидій почнеться поступове коригування тарифів. Паралельно з цим влада посилить незалежність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
«Тарифи для домогосподарств мають бути поступово скориговані, щоб вирішити фінансові виклики сектору та краще позиціонувати його для залучення інвестицій», – акцентували представники Фонду у своїй офіційній заяві.
Управлінські та антикорупційні зобов’язання
Важливим блоком домовленостей стало негайне активізування реформ із покращення управління та зміцнення антикорупційної інфраструктури.
Українська сторона має виконати такі завдання:
- удосконалити діючу систему декларування активів із переходом на ризик-орієнтований підхід;
- прискорити глибоке реформування корпоративного управління на державних підприємствах;
- активно трансформувати систему управління в державних банках;
- суттєво зміцнити повноваження незалежних наглядових рад;
- забезпечити виключно меритократичний принцип під час призначення топ-менеджерів;
- підвищити загальну прозорість та фінансову підзвітність держструктур.
Корупційні скандали стимулюють зміни. “Нещодавні корупційні справи підкреслили важливість прискорення реформ”, – прямо зазначають міжнародні партнери у звіті.
Економічні прогнози на тлі війни
Макроекономічна стабільність усередині країни залишається тривкою. Держава демонструє стійкість, незважаючи на повномасштабну агресію Росії та негативні фінансові спіловери з Близького Сходу. Проте через тривалий характер бойових дій прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році сповільниться до 1,0 – 1,6%. Ризики для фінансової системи оцінюються як винятково високі. Через це Національний банк України вже відклав раніше запланований цикл пом’якшення монетарної політики. Водночас офіційний обмінний курс валют став більш гнучким, а комерційні банки демонструють хорошу капіталізацію та навіть нарощують обсяги кредитування економіки.
