Фінський волонтер Маркус Маттссон вирушив у благодійну велоподорож із Гельсінкі до Києва, подолавши вже перші 200 кілометрів. Усього він планує проїхати 2350 км, а кожен кілометр цієї подорожі — можливість зібрати кошти на медичні аптечки для українських військових. Метою 44-річного психолога з Норвегії є не лише подолання дистанції, а й активна участь у допомозі Україні, яка бореться за свою свободу.
«Я багато років катаюся на велосипеді. Під час навчання у Гельсінкі працював велокур’єром, а 13 років тому об’їхав всю Європу — 5000 км за два місяці. Це не просто спорт для мене — це спосіб медитації та пізнання себе», — розповідає волонтер.
Маркус уже давно підтримує Україну. Раніше він неодноразово приїздив із гуманітарною допомогою, а у своєму домі прихистив переселенців із Харкова, Нікополя, Херсона та Київщини. Самостійно вивчив українську мову, щоб краще розумітися з тими, хто втік від війни.
Маршрут подорожі та символізм велопробігу
Офіційно велопробіг стартував 8 липня 2025 року. Його організували благодійні ініціативи «Орден Фенікса Фінляндія» та «Орден Фенікса Україна» задля збору коштів на закупівлю 500 аптечок IFAK для фронту. Лише за минулий тиждень волонтерам вдалося придбати 419 турнікетів CAT7, а з початку подорожі — зібрати вже понад 600 євро.
«Ця подорож — метафора. Як Україна сама бореться за свободу, так і я сам проїжджаю весь шлях на велосипеді. Це моє особисте зусилля заради спільної справи», — каже Маркус.
Маршрут волонтера пролягає через естонські міста Таллінн, Тарту, Валґу, литовський Каунас, польські Білосток і Хелм, а також українські — Львів, Тернопіль, Житомир і Київ. За словами веломандрівника, на весь маршрут планується щонайменше 20 днів з урахуванням ночівель, перекусів і коротких знайомств із людьми по дорозі.
Велопоїздка як форма протесту проти війни
У своєму пресрелізі організатори велопробігу закликають кожного долучитися до підтримки України, долаючи хоча б частину маршруту, роблячи донати чи розповідаючи про українську культуру. На їхню думку, російська агресія — це не лише атака на Україну, а й злочин проти природи, фінансований експортом нафти. Тож заклик звучить прямо: «Борися з Путіним — сядь на велосипед!»
«Найефективніший спосіб протистояти російській агресії — це об’єднатися навколо підтримки України. Читайте цього літа “Тигроловів” Івана Багряного, пізнавайте українську культуру, розповідайте про неї своїм друзям. Гібридна війна Росії стосується кожної країни на нашому маршруті. Ми всі маємо бути хоробрими, як українці».
Не просто поїздка, а шлях до справедливості
Маркус зізнається: кожен день веломандрівки — це і фізичне навантаження, і внутрішній шлях. У першу ніч він ночував у гамаку, в Тарту його прийняли доброзичливі місцеві. У дорозі також трапляються труднощі: в Таллінні хтось кинув неприємні слова російською, та він не зрозумів — бо вивчав лише українську.
«Коли хлопці на фронті розповідають мені: “Щойно пив каву з другом, а за хвилину збираєш його частини тіла в пакет” — я розумію, наскільки все крихке. Але в інших випадках аптечка може врятувати життя. Тому я тут, на велосипеді, їду через пів континенту, щоб ми разом могли забезпечити армію необхідним», — говорить волонтер.
Завершити свій веломарш Маркус планує в Києві. Там на нього чекають друзі, нові знайомства та, можливо, ще одна місія — продовжити допомагати.
Пожертви на аптечки для ЗСУ можна зробити за посиланням, зазначеним у профілях ініціативи. Лише за 9 липня вдалося зібрати 433 євро, а за 10 липня — ще 172,5 євро.
