На Івано-Франківщині в органах місцевого самоврядування — від сільських рад до невеликих селищ — гостро бракує працівників. Найбільше не вистачає бухгалтерів, фінансистів і юристів. Через кадровий дефіцит ті, хто залишився, змушені виконувати роботу одразу за кількох людей, не отримуючи за це доплат. Причини — низькі зарплати, війна, еміграція та складність залучення фахівців у невеликі громади.
“Посадові особи місцевого самоврядування — героїчні люди”
Виконавчий директор Агенції розвитку об’єднаних територіальних громад Прикарпаття Ігор Мельничук зазначає, що нині місцева влада виконує близько сотні власних і делегованих повноважень. При цьому зарплати в селах і селищах залишаються на рівні, який не відповідає обсягу відповідальності.
“В Україні війна, і очевидно, що в органах місцевого самоврядування не вистачає людей, які несуть відповідальність за копійчані гроші. Це героїчні люди, бо тримають систему на собі”, — каже Ігор Мельничук.
За його словами, особливо важко знайти фахових фінансистів, юристів, бухгалтерів і спеціалістів у сферах освіти, медицини та житлово-комунального господарства.
Витвицька громада: робота за кількох і зарплата “за те, що є”
Керівник відділу житлово-комунального господарства Витвицької сільської ради Володимир Мартин пояснює, що працювати доводиться понаднормово, адже у відділі лише двоє людей замість чотирьох. Крім основної діяльності, на них покладено додаткові напрямки — цивільний захист, техногенно-екологічну безпеку, надзвичайні ситуації та містобудування.
“Ми розуміємо, що більших зарплат нам не можуть дати — громада небагата. Доводиться затягувати ремінь і працювати за те, що є”, — говорить Мартин.
Аналогічна ситуація — у відділі соціального захисту. Його очільниця Оксана Сорока поєднує роботу у службі у справах дітей і виконує обов’язки ще трьох колег. Її посадовий оклад становить близько восьми тисяч гривень, що, за її словами, не приваблює нових працівників.
У Витвицькій сільській раді наразі вакантні 13 посад із 41. Не вистачає секретаря, головного бухгалтера, кількох спеціалістів та працівників у відділ освіти й житлово-комунальний сектор. Голова громади Василь Ільницький пояснює, що проблему поглиблює віддаленість від найближчого міста — понад 17 кілометрів, а також відтік кадрів за кордон.
“Найскладніше — з бухгалтерами та освітніми спеціалістами. Зарплата залежить від вислуги, посади та надбавок — від 8 до 14 тисяч гривень”, — каже Ільницький.
Попри складнощі, працівники намагаються не допустити збоїв у роботі. Частково нестачу коштів компенсують преміями. Голова громади дякує колективу за відданість: “Ніхто не дивиться на час — усі працюють, щоб громада функціонувала”.
Єзупільська громада: три заяви на звільнення за тиждень
Подібні труднощі — й у Єзупільській селищній раді. За словами голови громади Ігоря Лукашевича, тут не вистачає бухгалтерів, працівників соціальних відділів і служби у справах дітей. Із 56 посад нині заповнено менше 50.
“У кожному відділі раніше працювали по троє людей, тепер — одна чи дві. Минулого тижня підписав три заяви на звільнення. Втрачаємо потужних керівників і бухгалтерів”, — говорить Лукашевич.
Він визнає, що через кадрову кризу знижується швидкість надання послуг громадянам. Утім, залучити нових фахівців важко, бо умови оплати праці не відповідають сучасним вимогам.
“Ніхто за мінімальну зарплату не піде працювати, тим більше висококваліфіковані спеціалісти. Це питання потрібно вирішувати на рівні держави”, — підкреслює голова громади.
Що може допомогти громадам
Ігор Лукашевич вважає, що стимулювати працівників можна преміюванням і надбавками, однак цього недостатньо. Він пояснює, що після змін 2024 року оклад голови селищної ради становить близько 18,7 тисяч гривень. Разом із відпускними, матеріальною допомогою та преміями за рік виходить близько 269 тисяч гривень, з яких утримуються податки.
“Це невеликі гроші, якщо розбити на місяці. Але іншого механізму поки немає”, — каже Лукашевич.
Ігор Мельничук додає, що керівники громад часто змушені компенсувати низькі оклади преміями, що викликає суспільне нерозуміння.
“Коли люди бачать 100% надбавку, думають, що це забагато. Але якщо базова зарплата — 8 тисяч, то з премією це лише 16. І це не розкіш”, — пояснює експерт.
Потрібні зміни на законодавчому рівні
На думку фахівців, покращення ситуації можливе лише через державне втручання. Передусім необхідно підвищити заробітні плати й оновити нормативну базу для місцевого самоврядування.
“Є люди, які залучають мільйонні гранти, а отримують мінімальну оплату. Держава передає повноваження, але не ресурси. Без змін на рівні закону вирішити проблему неможливо”, — наголошує Ігор Мельничук.
Поки що ж громади тримаються завдяки відданості людей, які попри низькі зарплати залишаються на службі. Як визнають самі посадовці, «затягувати ремінь» доводиться всім — і головам рад, і звичайним спеціалістам.
