Під час критичних газових перемовин 2019 року російська сторона розраховувала не лише на контракти, а й на старі схеми впливу. За словами Юрія Вітренка, тоді Кремль намагався закласти корупційну модель співпраці, яка могла б зачепити й українське керівництво.
Колишній голова «Нафтогазу», один із ключових учасників газових переговорів і процесу в Стокгольмському арбітражі, публічно описав підхід Росії до діалогу з Україною. Йдеться про період продовження транзиту газу та виконання арбітражних рішень.
Один із епізодів, який Вітренко запам’ятав особливо, стався у Цюріху. Під час зустрічі колишній заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв запропонував йому відійти для розмови без свідків.
Російський представник, за словами ексочільника «Нафтогазу», прямо дав зрозуміти: програш Москви в арбітражі для Кремля неприйнятний.
«Дивись, просто ти маєш розуміти, що ми не можемо дозволити собі програти. Ну, не може бути такого, що ви з нас щось примусово стягнете, арештуєте і так далі», – згадує Юрій Вітренко.
Далі, як зазначає він, пролунали натяки на “покращення відносин” через газ. Фактично – пропозиція повернутися до корупційних схем.
«І почав натякати, що ми можемо врегулювати наші відносини через поставки газу, тобто фактично через корупцію, створення нового умовного “Росукренерго”. І так вони завжди робили – це навіть не можна назвати якимось хитрим трюком, це просто такий засіб досягнення мети», – пояснив він.
На думку Вітренка, російська сторона розраховувала, що продовження транзиту газу відкриє шлях до корупційного впливу й на президента України Володимира Зеленського.
Газ як важіль. І як спокуса.
Ексголова «Нафтогазу» окремо наголосив: газові переговори тоді фактично були частиною ширшого політичного процесу в межах «Нормандського формату».
За його словами, від російської сторони участь у перемовинах брали перші особи держави.
«У 2019 році це були переговори з головою “Газпрому” Міллєром, тодішнім міністром енергетики Новаком, з заступником прем’єра, а потім голови адміністрації президента РФ Козаком, з самим Путіним. Коли на них присутній Путін, то їх веде саме він і особисто він приймає рішення», – зазначив Вітренко.
Він підкреслив, що роль інших російських посадовців у такі моменти була другорядною.
«Той же Міллєр тоді просто сидів поряд і мовчав», – додав він.
Українська сторона, за його словами, мала іншу конфігурацію переговорів.
«У той час, коли я говорив з Путіним, Зеленський просто сидів і слухав», – сказав ексочільник «Нафтогазу».
Вітренко також зауважив, що й сьогодні, за його спостереженнями, ключові переговори з боку Росії веде безпосередньо Володимир Путін, а не дипломати.
Переговори – без дипломатичного фасаду.
Нагадаємо, 19 грудня 2019 року в Єлисейському палаці в Парижі відбулася зустріч лідерів України, Франції, Німеччини та Росії. Тоді Володимир Зеленський, Еммануель Макрон, Ангела Меркель і Володимир Путін домовилися, зокрема, про часткове розведення сил на Донбасі у трьох пунктах.
Того ж року Україна уклала з «Газпромом» контракт на мільярди доларів. Документ передбачав п’ятирічне виконання умов транзиту газу.
Юрій Вітренко, який був безпосереднім учасником Стокгольмського арбітражу між «Нафтогазом» і «Газпромом», також окреслив загальні принципи російської дипломатії.
За його словами, у світі її вважають не надто вишуканою через радянську традицію формувати дипломатичний корпус із вихідців із пролетаріату. Росія цю модель, на його думку, лише успадкувала.
Газ, арбітраж і тиск.
І попри все – рішення 2019 року стало для України переможним. Саме тоді, як підкреслює Вітренко, Кремлю не вдалося реалізувати звичні для себе корупційні сценарії.


