Президент Росії Володимир Путін вкотре дав зрозуміти, що не відмовився від максималістських цілей у війні проти України. Він продовжує говорити про “звільнення історичних земель” та розглядає Україну як частину ширшого імперського проєкту.
17 грудня під час виступу перед Міноборони РФ у Москві Путін заявив, що вторгнення в Україну буде завершене “беззастережно”. Він додав, що у разі відмови Заходу від “змістовних переговорів” Росія буде “звільняти свої історичні землі” воєнним шляхом.
Імперські амбіції та історичні аргументи
Подібна риторика для Путіна не нова. Він неодноразово обґрунтовував війну проти України історичними мотивами та порівнював її з завоюваннями часів Петра І. Однак нові заяви викликають занепокоєння щодо справжніх меж його територіальних претензій.
Найобережніше трактування слів президента стосується окупованого Донбасу. Кремль називає його ключовою умовою припинення вогню. Водночас термін “Новоросія” з’являється дедалі частіше і має значно ширший зміст.
У часи Російської імперії під “Новоросією” розуміли великі території півдня та сходу України, включно з узбережжям Чорного моря. Путін натякав, що до цієї концепції можуть входити Одеса, Харків та значна частина українських земель.
Київ у центрі російської історичної міфології
Особливе місце у кремлівській ідеології займає Київ. Столиця України постає як “мати міст руських” і духовний центр російського православ’я. Путін неодноразово заперечував легітимність української державності, що робить будь-який мирний сценарій із збереженням незалежного Києва неприйнятним для Кремля.
Експерти зазначають, що на основі публічних заяв Путіна можна дійти висновку — під терміном “історично російські землі” він розуміє всю Україну. Влітку 2025 року Путін прямо заявив, що росіяни та українці — “один народ”, і “вся Україна належить Росії”.
Межі амбіцій за Україною
Втім, плани Кремля можуть виходити за межі України. Путін неодноразово називав Радянський Союз “історичною Росією” і шкодував про його розпад. У цій логіці під загрозою можуть опинитися Балтія, Польща, Фінляндія, Молдова, Грузія та країни Центральної Азії.
На Заході такі заяви сприймають серйозно. Американська розвідка вважає, що Путін не відмовився від планів повного підпорядкування України та перегляду післявоєнного устрою Європи. Особливо це турбує країни Балтії та Польщу.
Аналітики підкреслюють: відсутність швидких успіхів Росії пояснюється спротивом України, а не зміною імперських намірів Кремля. У разі поразки України Європу може чекати нова хвиля агресії, до якої наразі не готові.
Експерти вважають, що риторика про “звільнення історичних земель” — лише прикриття для експансіоністської політики. Будь-яке мирне врегулювання, яке збереже незалежність України, Кремль розцінюватиме як поразку. Тому тиск на Росію залишається єдиним реалістичним шляхом стримування агресії.
