У Старокостянтинові пропонують закріпити в міському календарі нову пам’ятну дату. Йдеться про 5 грудня 1599 року – саме цього дня, за даними стародавньої книги, тут уже діяла академія при родинній церкві князя Костянтина Острозького.
Ініціаторкою ідеї стала місцева краєзнавиця Тетяна Скрижевська. Вона переконана: цей день варто визнати знаковим не лише для міста, а й для всієї української освітньої історії.
За словами дослідниці, навчальний осередок працював при Святотроїцькій церкві, яка збереглася у Старокостянтинові донині. У мирний час храм був не лише релігійним центром, а й осередком освітньої координації.
“Церква у лихоліття відбивалася від ворога, а в мирні часи не тільки відправляла богослужіння, а й координувала діяльність освіти, освітнього процесу на теренах міста”, – розповідає Тетяна Скрижевська.
Ключовим доказом існування академії стала стародрукована книга – Кормча, або ж збірник церковних правил. Саме в ній дослідниця віднайшла лаконічний, але промовистий запис про місце й дату створення.
“На форзаці книги латинню зовсім іншим почерком написано, так би мовити анотація, історія створення цієї книги. Далі вказується дата 5 грудня 1599 року, місце її написання Святотроїцька церква, Костянтинівська академія”, – зазначає краєзнавиця.
Саме після цієї знахідки й виникла ідея зробити день першої зафіксованої згадки про академію пам’ятним для міста.
“Ми хочемо, щоб ця дата ввійшла в історію або в календар нашого міста, як визначна дата, якою можна пишатися”, – говорить вона.
Тетяна Скрижевська наголошує – значення Костянтинівської академії виходить далеко за межі локальної історії. За часом існування вона випереджала Києво-Могилянську академію, засновану у 1615 році, і була сучасницею львівської братської школи.
“Костянтинівська академія – це паралель із Острозькою академією. Це академія, яка існувала раніше Києво-Могилянської. Це одночасно з львівською братською школою. Ми маємо таке явище, і воно не було оприлюднено”, – підкреслює дослідниця.
Святотроїцька церква, зведена як родинний храм князів Острозьких, сьогодні є найстарішою будівлею Старокостянтинова. Вона збереглася в первісному вигляді та нині є храмом Православної церкви України.
Поруч височіє й замок князів Острозьких – національна пам’ятка України. У ньому, за припущенням краєзнавиці, зберігся кабінет самого князя.
“А де ж приходили в голову йому ці світлі ідеї, звідки він давав розпорядження для того, щоб заснувати школу, поїхати на Брестський собор, відстояти православну віру, щоб переписувати кормчу? І є думка, що другий поверх круглої вежі був його кабінетом”, – додає вона.
Ідея зробити 5 грудня пам’ятною датою лише набирає обертів. Але вже нині вона актуалізує забуту сторінку освітньої історії Поділля.
І, можливо, подарує Старокостянтинову ще один день, яким справді можна пишатися.
