Чинні покарання за булінг в українських школах не виконують своєї функції. Вони занадто м’які, щоб стримувати агресію.
Саме тому освітня омбудсменка Надія Лещик наполягає на суттєвому підвищенні штрафів – орієнтовно до 10 тисяч гривень. Про це вона заявила в інтерв’ю, пояснюючи: нинішні суми не сприймаються ані дорослими, ані дітьми як реальне покарання.
За словами посадовиці, штраф має стати не формальністю, а сигналом. Чітким і відчутним.
“Сьогоднішній розмір у 850 гривень для зарплати батьків та вчителя не критичний. Був випадок: на засідання комісії викликали батьків і дітей, говорили з ними, і учень-кривдник дістав пачку коштів та каже – скільки тобі треба заплатити для компенсації. Навіть учні не вважають цю суму достатньою для реагування. Моя позиція – це має бути орієнтовно 10 тисяч гривень”, – сказала Лещик.
Втім, омбудсменка підкреслює: підвищення штрафів саме по собі проблему не вирішить.
Булінг, наголошує вона, часто має глибші корені. І починаються вони за межами школи.
Насильницькі моделі поведінки діти нерідко приносять із дому. Там, де агресія є нормою, вона відтворюється і в класі. За таких обставин дитина може опинитися по обидва боки конфлікту – і як кривдник, і як жертва.
Тому, за словами Лещик, робота з сім’ями є ключовою складовою профілактики.
Окремий акцент – на психологічних службах у школах. Формально вони існують. Фактично – перевантажені.
Один шкільний психолог на ставці має працювати приблизно з 700 дітьми. Але якщо в закладі навчається півтори тисячі учнів, додаткову ставку часто не вводять. До цього додається паперова робота, звіти та сторонні обов’язки.
У результаті на живу роботу з дітьми часу не вистачає.
Омбудсменка прямо говорить про потребу реформування цієї системи.
Проблеми виникають і на етапі реагування держави. За її даними, у 2024 році у близько 20% справ про булінг сплив тримісячний строк розгляду, і вони так і не були розглянуті. Частину проваджень суди закривають через помилки в документах.
Навіть там, де рішення ухвалюють, покарання часто обмежується попередженнями або формальними вибаченнями.
Ще одна причина безкарності – відмова батьків іти до кінця.
Досить часто родини просто переводять дитину до іншої школи або класу, аби уникнути додаткового стресу та витрат. У результаті ті, хто вчиняє булінг, залишаються без наслідків.
Лещик також звертає увагу: не всі керівники закладів освіти повідомляють поліцію про факти булінгу, хоча зобов’язані це робити.
Раніше освітня омбудсменка вже закликала не замовчувати випадки насильства та жорстокого поводження в освітньому середовищі. Вона також заявляла, що педагогів, визнаних винними у булінгу, слід відсторонювати від роботи на строк від одного до трьох років.
Нині ж закон передбачає за булінг штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи, якщо порушення вчинене вперше. Повторний випадок протягом року тягне за собою штраф до 3400 гривень.
На думку Лещик, ці цифри давно перестали працювати. І саме тому настав час їх переглянути.
