Юрій Фединський, уродженець США з українським корінням, залишив Нью-Йорк, щоб відновити традиції кобзарства в Україні. Сьогодні він живе у селі Крячківка на Полтавщині, проводить фестивалі, відтворює старовинні інструменти та гастролює на підтримку ЗСУ.
Від Нью-Йорка до Полтавщини
Перший крок до України Юрій зробив у 23 роки через програму обміну студентів до музичних консерваторій Львова та Києва. З того часу він не лише заглибився в українську музику, а й вирішив присвятити себе кобзарству.
“Протягом життя мене цікавила українська культура, ті ж вишиванки, мова. Мені дуже подобалась українська музика – кобзарська, класична, сучасна”
Після двох років у Нью-Йорку Юрій отримав запрошення від гурту «Гайдамаки» і остаточно переїхав в Україну як професійний музикант. Він жив десять років у Києві, заснував гурти «Хорея Козацька», «Карпатіяни» та Run Through the Jungle, працював із колективом «Гуртоправці».
Відновлення старовинних інструментів
Фединський прагнув знайти справжню кобзарську музику та інструменти, яких сьогодні майже не існує. Він розшукував старі записи та інструменти, створив власний архів і заснував Полтавський кобзарський цех у Крячківці.
“Проблема в тому, що такі музичні інструменти зараз дуже рідкісні: їх треба або робити самому, або знаходити майстра. Мене цікавила особливість кобзарства – не тільки музика, а й думи, епоси”
У цеху відновлюють торбан, безладову кобзу, старосвітську кобзарську бандуру, басолю та гуцульський великий басовий бубон. Крім того, Юрій грає на фортепіано, барабанах і електрогітарі.
Кобзарський осередок у Полтавській глибинці
Юрій обрав Полтавщину свідомо – регіон вважається батьківщиною кобзарства. Село Крячківка стало домом для родини та центром кобзарських фестивалів, зокрема «Древо роду кобзарського».
“У нас немає чіткого сценарію фестивалю, списку виконавців. Слухачі не знають, хто і коли виступає. Це творча зустріч зацікавленої спільноти”
Майстрування інструментів займає роки: деревина висихає до п’яти років, а створення одного інструмента потребує до трьох місяців. Юрій передає досвід своїм учням, а тепер їх уже шестеро, включно з сином.
“Для бандури потрібна велика колода, для кобзи – менша. Важливе терпіння: треба дочекатися, поки деревина повністю висохне”
Концерти та місія підтримки України
Фединський гастролює по Україні та за кордоном, виступає у прифронтових громадах і з родиною. Його концерти мають благодійний та просвітницький характер.
“На третій місяць бомбардувань виступали в харківському метро. Шум, страх, але коли ми заграли, всі підспівували та танцювали. Дух був дуже сильний”
Його найменша донька, Квітослава, вже бере участь у виступах, а Юрій мріє створити музей козацтва у Крячківці. Та головна його мета – перемога України.
“Я знаю, що ми збережемо найцінніше. А потім буде розвиток у всьому. Україна живе, вона з нами”
