У Черкасах маленькі інженери освоюють науку прямо на практиці — у місцевому ліцеї учні створюють макети ракет, які здіймаються на 20–30 метрів у повітря.
Гурток ракетомоделювання поєднує техніку та творчість. Діти виготовляють корпуси з ватману, щільного картону, а найпростіші моделі — із пластикових пляшок. Окремі деталі друкують на 3D-принтерах, після чого обклеюють ватманом.
Як працюють маленькі винахідники
За словами вчителя фізики Сергія Першогуби, заняття допомагають школярам наочно зрозуміти принципи гідро- та аеродинаміки та розвинути інженерне мислення.
“З одного боку здавалося, що це іграшка, а з іншого ми можемо дослідити багато цікавих речей. З гідродинаміки, політ, траєкторія польоту, залежність початкової швидкості ракети, від тиску”, — розповів учитель.
Кожен учасник гуртка має власну роль у команді. Дехто креслить, хтось працює з клеєм, а хтось займається математичним моделюванням або програмуванням.
“Я люблю інженерію, креслити або працювати з клеєм. Я взагалі з дитинства дуже захоплювався, як люди конструюють ці ракети, як вони так точно вираховують, що їм вистачає палива до Місяця, і вони назад повертаються на Землю”, — ділиться учень Олександр Грек.
Технології та творчість
Робота над ракетою триває до чотирьох тижнів. Спочатку планується ціль польоту — висота чи дальність, потім підбираються матеріали:
- корпус з ватману або щільного картону,
- крила надруковані на 3D-принтері з пластику,
- фінішне оздоблення — акрилові фарби.
Щотижня гурток відвідує 12 учнів. Заняття побудовані так, щоб процес конструювання виглядав як гра, при цьому учні вчаться командній роботі та досліджують фізичні закономірності.
Запуск ракети — кульмінація роботи
Останній етап — запуск моделі. Процес теж командний: корпус заповнюють водою, встановлюють клапан і підключають насос. Тиск у системі досягає близько чотирьох атмосфер, що забезпечує польотну висоту до 30 метрів.
“У майбутньому ми хочемо зробити, щоб вона літала десь на 50–100 метрів, і зробити парашут, щоб вона безпечно спускалася прямо до нас в руки”, — розповідає Олександр.
Такі заняття не лише розвивають інженерні навички, а й стимулюють цікавість до точних наук та творчого мислення. Кожна ракета — це маленький експеримент, що поєднує науку, технології та командну роботу.
