Українські водії щовесни стикаються з однією і тією ж бідою — асфальт зникає швидше, ніж завершуються морози. Цьогорічна ситуація наблизилася до критичної позначки, адже дефіцит фінансування та воєнні реалії перетворили логістичні артерії країни на випробування для нервів та підвісок автомобілів.
Анатомія руйнування: від мікротріщин до глибоких вирв
Дорога — це живий організм, який має свій граничний термін експлуатації. Фахівці, зокрема Віктор Загреба з ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури», наголошують: без капітальних ремонтів та повної реконструкції будь-які спроби «підлатати» покриття є лише тимчасовою відстрочкою неминучого. Поточне утримання має підтримувати шлях у робочому стані до планового оновлення, але в Україні ця система дала збій.
Катерина Лозовенко з НПО «За безпечні дороги» вказує на ланцюгову реакцію: ігнорування дрібних тріщин призводить до появи вибоїн, які згодом перетворюються на величезні ями. Останні температурні гойдалки лише добили інфраструктуру. Вода, потрапляючи під верхній шар асфальту, замерзає і буквально підриває його зсередини. До природних факторів додається й людський — перевантажені фури, вага яких значно перевищує норми, що в умовах війни стало ще гострішою проблемою.
Масштаби катастрофи у цифрах
Станом на кінець лютого Державне агентство відновлення оцінило обсяг деформацій на ключових маршрутах у 10,9 млн кв. м. І це лише верхівка айсберга, оскільки цифра не враховує прифронтові зони та дороги місцевого значення, за які відповідають громади. Ситуація з останніми залишається невідомою, але навряд чи кращою.
Зараз дорожники працюють у режимі «швидкої допомоги». За одну добу вдається ліквідувати трохи більше 3,5 тис. кв. м аварійних ям. Основним інструментом є холодні асфальтобетонні суміші. Це не панацея і не гарантія довговічності, а лише спосіб забезпечити хоч якийсь проїзд у мокру та холодну погоду. Наймасштабніші роботи за останній час зафіксовано на таких напрямках:
- М-06 Київ – Чоп – 1041 кв. м;
- М-07 Київ – Ковель – 721 кв. м;
- М-05 Київ – Одеса – 585 кв. м;
- М-03 Київ – Харків – 232 кв. м;
- Н-31 Решетилівка – Кобеляки – 200 кв. м.
Фінансовий голод та політичні ігри навколо інфраструктури
Головна причина занепаду — стрімке скорочення бюджетів. Якщо у 2021 році на дороги державного значення виділяли 135,2 млрд грн, то план на 2026 рік передбачає лише 10,8 млрд грн. Враховуючи інфляцію, реальні можливості дорожників скоротилися в десятки разів. Віктор Загреба також вказує на системні помилки: ліквідацію профільних структур та сумнівну ефективність профільного комітету Верховної Ради під керівництвом Юрія Киселя. Останній лише нещодавно почав робити свою роботу публічною, відкривши YouTube-канал для трансляцій засідань.
Під час останніх обговорень у лютому депутати та аудитори порушили низку болючих питань:
- реальний стан покриття на державних трасах;
- якість виконання робіт та дотримання гарантій підрядниками;
- неефективна претензійна робота, що призвела до втрати гарантійного ремонту;
- випадки оплати за фактично невиконані роботи.
«Агентство відновлення має кошти на усунення лише третини пошкоджень на найважливіших автодорогах країни», – констатують експерти, оцінюючи плани на 2026 рік, що охоплюють лише 3,5 млн кв. м.
Досвід столиці: хто освоює мільярди на київських вулицях
Поки країна шукає кошти на латання трас, у столиці суми вимірюються мільярдами. За даними аналітиків Transparency International Ukraine, у 2025 році «Київавтодор» уклав договорів на 7,4 млрд грн. Більша частина цих грошей пішла безпосередньо на дорожнє полотно, а середня вартість обслуговування одного метра проїжджої частини склала 347 грн. Ринок залишається консолідованим — понад половину всіх коштів отримали п’ять гравців:
- Група компаній «Автострада» (2,24 млрд грн);
- «Київшляхбуд» (1,24 млрд грн);
- «Укртрансміст» (906 млн грн);
- «Онур конструкшн інтернешнл» (687 млн грн);
- «Ростдорбуд» (661 млн грн).
Повноцінний ремонтний сезон в Україні розпочнеться лише з приходом стабільного тепла. До того часу водіям залишається сподіватися на майстерність бригад з холодним асфальтом та власну пильність на дорогах, які цього року стали особливо підступними.
