Російський президент у гніві, затягнуті перемовини і прямий шантаж арбітражами. Ексголова «Нафтогазу» Юрій Вітренко публічно розповів, як у 2019 році Україні вдалося дотиснути Володимира Путіна та змусити його погодитися на новий транзитний контракт, який Кремль спершу категорично відкидав.
За словами Вітренка, ключовий епізод газових переговорів відбувся в момент, коли російська сторона намагалася зламати опонента психологічно. Він опинився фактично наодинці проти Путіна, не плануючи такої ролі заздалегідь.
Ексголова «Нафтогазу» зізнається, що не очікував стати єдиним переговірником від України. Він приїхав на зустріч на пропозицію Володимира Зеленського, але формат розмови змінився миттєво.
«Був певний момент, коли Путін намагався одразу “забити” тебе – щоб ти його боявся, ніяковів. Але я просто краще знав предмет. Чесно кажучи, не був готовий до такої ситуації», – розповів Вітренко.
Під час розмови російський президент заявив, що не визнає рішення Стокгольмського арбітражу, називаючи його політичним. Вітренко відповів різко і по суті.
Він нагадав, що йдеться про комерційний арбітраж Торговельної палати Стокгольма, до якого обидві сторони добровільно погодилися звертатися у разі спорів. У складі суду було троє суддів, і навіть той, кого вважали близьким до «Газпрому», підтримав рішення на користь України.
«Путін дивився на Новака з Міллєром, а ті нічого відповісти не могли. Бо я ж не вигадую, у мене на руках факти», – пояснив ексочільник «Нафтогазу».
Далі, за його словами, розмова перейшла у ще жорсткішу фазу. Путін назвав умови нового контракту «смішними» і заявив, що Росія взагалі може відмовитися від транзиту газу через Україну.
Вітренко відповів без дипломатичних реверансів.
«Можете не продовжувати транзит, але ми вже подали новий позов, де вимагаємо від “Газпрому” 12 млрд доларів. Це більше, ніж ви заплатите за транзит. І, чесно кажучи, мені навіть вигідніше, щоб ви просто заплатили ці гроші», – сказав він.
Ексголова «Нафтогазу» додав, що відкрито попередив російську сторону про примусове стягнення коштів.
- Україна вже арештовувала російські активи.
- Вигравала апеляції у європейських судах.
- Готувалася блокувати фінансові та інфраструктурні потоки, пов’язані з «Газпромом».
За його оцінкою, це означало б не лише мільярдні збитки, а й фактичне знищення репутації російського бізнесу в Європі.
Напруга зростала. Путін реагував емоційно.
«Він був злий, і мене вже Зеленський зупиняв. Потім зайшов Макрон і сказав, що час іти на вечерю, бо ми надто затягнули двосторонні переговори», – згадав Вітренко.
Після цього російський президент заявив, що подальші консультації вестимуть уже керівник «Газпрому» Олексій Міллер та міністр енергетики Олександр Новак. Але головне рішення, за словами Вітренка, було ухвалене саме в той момент.
Путін зрозумів просту арифметику. Втрати від відмови від транзиту та судових поразок були б більшими, ніж поступки Україні.
Цей досвід, вважає ексочільник «Нафтогазу», має пряме значення і сьогодні.
«Тоді Путін побачив, що більше втратить, ніж виграє, якщо не піде на наші умови. І на нинішніх мирних переговорах потрібно поставити його в таку саму ситуацію вибору», – пояснив він.
Вітренко наголошує, що мова не лише про силу в буквальному сенсі.
Іноді вигода – це зменшення болю. І якщо опонент це усвідомлює, він іде на поступки.
Саме так, за його словами, працювала газова формула 2019 року.
