Молодший сержант Юрій Абрамюк, позивний “Муха”, командир взводу технічного забезпечення 91-го протитанкового окремого батальйону, родом з Івано-Франківщини, довгий час працював автомеханіком у рідному місті Яремче. Власник місцевого СТО, він спеціалізувався на тюнінгу джипів для гірських умов і туризму. Після початку повномасштабної війни Юрій почав активно підтримувати фронт, купуючи, ремонтуючи та доставляючи техніку для військових.
“Коли я бачив, що відбувається, зрозумів, що такі руки, як у мене, потрібні на фронті”, — пригадує Юрій, пояснюючи, чому вирішив приєднатися до війська. Спочатку він працював водієм-механіком, а згодом став командиром відділення, потім очолив взвод.
Незважаючи на те, що після Перемоги Юрій планує повернутися до своєї улюбленої справи, відновивши СТО, він наразі не прагне нагород.
“Моя нагорода — це коли хлопці доїжджають туди і назад. Головне, щоб залишалися живими”, — підкреслює він.
Юрій активно бере участь у ремонті техніки навіть у критичних ситуаціях. Іноді сідає за кермо особисто, наголошуючи:
“Спокій — це твоя броня. Якщо не панікуєш — доїдеш. Якщо впевнений у побратимі — не зламаєшся. А техніка витримає — я подбаю”, — додає він.
Разом із побратимами вони створили міні-СТО для фронту, де не лише ремонтують техніку, а й відновлюють її працездатність. Зранку — коротка п’ятихвилинка, де обговорюються завдання дня. Якщо хтось чогось не знає, його навчать, покажуть та допоможуть.
З нещодавніх часів Юрій Абрамюк також працює над удосконаленням роботизованих машин НРК. Завдяки його доопрацюванням ці машини стали більш вантажопідйомними та здатними краще долати бездоріжжя.
