На центральній площі Калуша стоїть свідок минулого — телефонно-телеграфний стовп, який нагадує про часи, коли швидка передача інформації була справжнім дивом техніки.
Телеграф – це не просто пристрій. Це спосіб передавати повідомлення на відстань за допомогою електричних сигналів, дротів, радіохвиль або оптичних методів. Його головне завдання — оперативно доставляти інформацію, і саме завдяки телеграфу світ став ближчим.
Від семафорів до радіохвиль
Історія телеграфу розпочалася з оптичного, або семафорного, способу: сигнали передавалися з вежі на вежу. Потім з’явився електричний телеграф, який працював на струмі. А бездротовий радіотелеграф використовував радіохвилі та код Морзе. У 1837 році відбулося перше успішне випробування електричного телеграфа. Принцип роботи був простим: коли струм не йшов — апарат креслив пряму лінію, коли струм надходив — маятник створював загострення на папері. Сигнали мали три форми: короткий, довгий і пауза. Перші передані слова 1844 року звучали як:
“Що творить Бог?”
Винахід Морзе швидко став міжнародним стандартом.
Телеграф в Україні та Галичині
В Україні упорядкування поштового відомства відбулося ще у 1802 році. Житомирське телеграфне відділення з’явилося у 1866 році, а Проскурівське — у 1882-му. Галичина приєдналася до телеграфної мережі з запуском першої станції у Львові 1852 року. Згодом з’явилися станції в Коломиї (1869) та інших містах. Прогрес телеграфу йшов разом із розвитком поштового, залізничного та телефонного зв’язку, що дозволяло поштовим відділенням працювати цілодобово — як у Коломиї з 1907 року.
Стовп у Калуші
Не оминув прогрес і Калуш. На площі Героїв у місті встановили дерев’яний телефонно-телеграфний стовп наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Він служив розподільчим вузлом, від якого проводові з’єднання тяглися до пошти, міської управи, повітового староства та інших установ із телефонами й телеграфом.
Згодом дерев’яну конструкцію замінили на металеву. Вежа на чотирьох трикутних опорах із поперечними укріпленнями клепаними з’єднаннями, а пізніше — зварюванням, піднялася більш ніж на 10 метрів. Вона стала невід’ємною частиною міської системи зв’язку.
Сьогодні стовп на площі Героїв — не лише технічний артефакт. Це пам’ятка, яка розповідає про історію розвитку комунікацій у Галичині і нагадує про те, як колись будували містки між людьми та інформацією.
