Києво-Могилянська академія оголосила про старт першого стипендіального конкурсу, що носить ім’я Романа Ратушного – активіста, розвідника та одного з символів громадянської відваги останніх років. Академія пропонує можливість, яка поєднує пам’ять про загиблого захисника і підтримку майбутніх юристів.
Стипендія заснована у 2022 році, невдовзі після загибелі Ратушного під Ізюмом. Тепер вона вперше стає доступною для студентів НаУКМА. І її мета звучить чітко: підтримати тих, хто прагне поєднувати фахові знання з громадською активністю.
Податися можуть лише першокурсники магістратури спеціальності 081 “Право”. Це вузьке, але принципове коло – конкурс орієнтований на студентів, які беруть участь у громадських ініціативах або вже мають конкретні плани суспільної діяльності.
Сума стипендії – 360 тисяч гривень. Це значний ресурс, який дозволяє покрити навчання і частину витрат на проживання. Університет наголошує: ці кошти мають стати підтримкою, а не формальністю.
Щоб долучитися до конкурсу, необхідно виконати кілька завдань:
- заповнити онлайн-форму;
- написати мотиваційний лист англійською мовою (до 500 слів);
- підготувати есе англійською мовою на тему, визначену у формі (до 1000 слів).
Усі матеріали потрібно подати до 18 січня 2026 року. Часу достатньо. Але конкуренція може бути високою.
Історія, яку продовжують
Роман Ратушний народився у Києві, у сім’ї письменниці Світлани Поваляєвої та журналіста і активіста руху “Збережи старий Київ” Тараса Ратушного. Йому було лише 15, коли він долучився до Революції Гідності та постраждав під час нічного розгону студентів 30 листопада 2013 року.
Пізніше його ім’я стало нерозривно пов’язане з боротьбою за Протасів Яр – однією з найгучніших київських громадських кампаній останніх років. Він умів говорити просто і жорстко. І завжди по суті.
Згодом Ратушний вступив до лав Збройних Сил України, став розвідником 93 окремої механізованої бригади “Холодний яр”. 9 червня 2022 року він загинув на сході країни, виконуючи бойове завдання біля Ізюма.
Стипендія, названа його ім’ям, покликана підтримати тих, хто готовий продовжувати справу громадянської активності і відповідальності. Це не про формальність. Це про спадкоємність.
Пам’ять про Романа Ратушного залишається живою – і тепер допомагатиме іншим будувати своє майбутнє.
