Попри нові дипломатичні зусилля в Берліні та Маямі, сигналів про припинення вогню між Україною та Росією немає. Кремль відкинув навіть ідею різдвяного перемир’я, запропоновану канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.
Сценарій переговорів
Дводенні переговори в німецькій столиці не принесли прориву. США вже готуються до нових контактів з Росією, а згодом знову зустрінуться з українськими переговірниками у Маямі. Але російська сторона демонструє відсутність готовності до серйозних домовленостей.
Володимир Путін, виступаючи на розширеному засіданні колегії Міноборони РФ 17 грудня, знову загрожував Європі війною та брязкав ядерною зброєю. У відповідь президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що США відреагують на подібні заяви, адже часто говорять про нібито прагнення Росії завершити війну.
«Театр переговорів» для Вашингтона
Аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд називає нинішні переговори театром, головними глядачами якого є екс-президент США Дональд Трамп. Україна та європейські країни демонструють готовність до діалогу, але мета Росії — добитися часткової капітуляції України.
“Думаю, українці в цьому зацікавлені, бо таким чином показують Трампу, що готові до перемовин. Але тут складна гра. Росія теж вдає, що нібито готова, але хоче отримати часткову капітуляцію України. Європейці бояться, що якщо вони не гратимуть у цей театр, Трамп може взагалі відмовитися від підтримки України.”
Ключовим елементом переговорів є обмін розвідданими — секретною інформацією, яку українська армія отримує від США. Без цих даних вести бої буде надзвичайно складно. На думку Умланда, Трамп використовує цю залежність, тиснучи на Україну щодо поступок.
Проблема гарантій безпеки
Пропозиції щодо західних військ на території України виглядають привабливо, але мають серйозні стратегічні ризики:
- Для Росії присутність західних військ — червона лінія, підписання перемир’я з цим сценарієм малоймовірне.
- Немає гарантій, що ці війська зможуть ефективно захищати Україну. Відповідь на атаки Росії може спричинити конфлікт між НАТО та РФ, а бездіяльність робить всю ідею марною.
За словами Умланда, найреалістичніше рішення — інтегрована зона повітряного захисту над усією Україною. Це можна запровадити ще до перемир’я, забезпечивши базову безпеку цивільних та військових.
Політичний контекст
На думку експерта, переговорний процес триватиме частково й у 2026 році. Путін зацікавлений зберегти контакти з Трампом, а Україна — не втратити підтримку США. Надія на конструктивні зрушення лежить у громадянському суспільстві Америки, де підтримка України залишається високою і може впливати на політику республіканців перед проміжними виборами до Конгресу.
Ситуація залишається складною: компромісів щодо територій і суверенітету бути не може, але без зовнішньої підтримки вести війну надзвичайно важко. Умланд підкреслює, що мир на паузі триватиме доти, доки всі сторони не знайдуть безпечний баланс між політичними амбіціями та військовими реаліями.
