В умовах повномасштабної війни українські церкви не повинні обмежуватися обережністю. Таку думку висловив відомий релігієзнавець, дисидент і філософ Мирослав Маринович.
За його словами, нинішня поведінка церков, хоч і спокійна, має стати більш рішучою. “Нинішній час війни і складнощів вимагає іншого характеру християнства – сміливого, переконливого, яке не звертає увагу на обережність, натомість вміє і владі, і суспільству сказати важливі речі”, – зазначив Маринович.
Боротьба з корупцією та моральний обов’язок церкви
Релігієзнавець позитивно оцінює діяльність Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій. Зокрема, він схвально відгукується про їхню заяву щодо необхідності боротьби з корупцією. Проте, на його думку, церква має говорити про це не лише з державою, а й зі своїми парафіянами.
“Боротьба з корупцією – це справа не лише держави, це також і моральна проблема. І про цю моральну проблему всі ці організації мусять говорити зі своїми релігійними спільнотами: греко-католики – з греко-католиками, православні – з православними, мусульмани – з мусульманами, євреї – з євреями”
Сміливість як епіцентр духовності
Маринович підкреслив, що чим більша криза, тим сильнішим має бути голос духовності. “Чим більша криза в суспільстві, тим більшим та сміливішим має бути епіцентр духовності. Хіба Ісус оглядався на те – чи безпечно, чи ні щось зробити? Він йшов вперед та сміливо відстоював певні духовні речі”, – наголосив релігієзнавець.
На його думку, саме зараз церква має говорити голосніше та переконливіше. Це завдання стосується не лише духовних спільнот, а й громадянського суспільства.
Єдність без уніфікації
Щодо можливого об’єднання ПЦУ та УГКЦ, Маринович вважає ідею хибною. Українська ідентичність мозаїчна і її не можна зводити до єдиної форми.
“Українська ідентичність мозаїчна. Це було б рівноцінно об’єднанню всіх регіонів України в один великий: щоб слобожанці були подібні на галичан, а волиняки – на миколаївців. Це неможливо, тому ми маємо шукати інші форми єдності. І вони вже знайдені в майданах. На Майдані не сперечалися, хто з якого регіону чи хто якої релігії. Молилися всі разом”
Роль Московського патріархату та політична ситуація
Маринович також зауважив, що проблема повільного переходу парафій РПЦ до ПЦУ зберігається. Для зміни ситуації необхідні внутрішні зміни в Росії, після чого РПЦ може втратити свою опору в Україні.
Окрім релігійних питань, філософ зазначив, що проведення президентських виборів наразі недоречне через активну війну з Росією.
Таким чином, на думку Мариновича, час для обережності минув. Українські церкви мають стати сміливим голосом у суспільстві, відстоюючи мораль та духовні цінності у складний час війни.
