Український уряд готує суттєві корективи до резонансної податкової реформи, що стосується фізичних осіб – підприємців. Замість жорсткого сценарію, погодженого з МВФ, влада шукає формат, який дозволить зберегти стабільність малого бізнесу в умовах воєнного стану.
Дискусії навколо запровадження ПДВ для ФОП вийшли на новий етап. Спочатку Україна взяла на себе зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом встановити поріг для обов’язкової реєстрації платником ПДВ на рівні 1 млн грн річного доходу. Це було критичною умовою для розблокування фінансової допомоги обсягом понад 8 млрд доларів. Проте реальність виявилася складнішою за розрахунки на папері.
Ініціатива наразилася на хвилю обурення. Позиція Міністерства фінансів, а саме міністра Сергія Марченка, викликала невдоволення навіть у найвищих кабінетах держави. Проти фіскального тиску виступили президент Володимир Зеленський, віцепрем’єрка Юлія Свириденко та значна частина депутатського корпусу.
Нові цифри на столі переговорів
Зараз Міністерство фінансів терміново переписує законопроєкт, намагаючись знайти золоту середину між вимогами кредиторів та виживанням підприємців. Наразі розглядаються два ключових сценарії:
- встановлення ліміту для ПДВ на рівні 2 млн грн річного обороту;
- підняття планки до 4 млн грн.
За інформацією Давида Арахамії, очільника фракції «Слуга народу», влада схиляється до найбільш ліберального варіанту – 4 млн грн. Такий крок дозволить більшості дрібних підприємців залишитися поза межами складного ПДВ-адміністрування. Фінальний текст документа Кабінет Міністрів має побачити вже 10 лютого.
Діалог з МВФ та реалії воєнної економіки
Податкові маневри відбуваються у критичний момент. Наприкінці лютого МВФ має ухвалити рішення щодо чотирирічної програми підтримки. Попри формальні умови, фонд змушений зважати на енергетичну кризу в Україні та витрати бізнесу на генератори, що значно здорожчують операційну діяльність.
Джерела вказують на те, що міжнародні партнери готові проявити гнучкість. Для держави цей перегляд лімітів є вимушеним компромісом: з одного боку – потреба наповнювати бюджет під час війни, з іншого – ризик остаточного пригнічення підприємницької активності. Очікується, що нові правила гри запрацюють не раніше 2027 року, що дає бізнесу певний час для адаптації.
