На Івано-Франківщині стрімко зростає кількість випадків хвороби Лайма. Від початку 2026 року в області вже офіційно зафіксували сім таких діагнозів. Статистика демонструє негативну динаміку – це на один випадок більше, ніж за аналогічний період минулого року. Цьогорічний сезон полювання небезпечних комах стартував ще у березні.
Як зазначає Ірина Федорів, лікарка-епідеміологиня обласного центру контролю та профілактики хвороб, пік активності кліщів триватиме до завершення літа. Проте розслаблятися зарано – якщо осінь видасться теплою, ризик отримати укус зберігатиметься навіть у жовтні.
Головні загрози та специфіка поширення інфекції
“Кліщі є переносниками різних інфекційних захворювань. Найчастіше це – хвороба Лайма. Вони вражають шкіру, нервову систему, серце та суглоби. Можуть бути також і серйозніші недуги – вірусний кліщовий енцефаліт, але він є малохарактерним для нашої області. Водночас у нас є велика кількість випадків захворювання на хворобу Лайма. Цього року всі зареєстровані випадки – серед дорослих. Частина з них пов’язана з торішніми укусами кліщів, адже хвороба має тривалий інкубаційний період”, – пояснює фахівчиня.
Існує стійкий міф, що ці істоти планують на жертву з дерев. Насправді ж вони віддають перевагу високій траві та низьким кущам. Саме там найлегше підчепити паразита під час відпочинку.
Статистика свідчить про зміну локацій інфікування. Більшість пацієнтів, у яких діагностували бореліоз, “зустрілися” з кліщем не у дрімучому лісі, а в межах міста – під час прогулянок парками, скверами чи на власних присадибних ділянках.
Географія найбільшого ризику на Івано-Франківщині
Карта небезпечних зон області досить широка. На Прикарпатті нараховують понад 200 ендемічних територій, де раніше вже фіксували випадки хвороби Лайма. Минулорічні дані вказують на конкретні “гарячі точки”:
- Коломийський район – тут зафіксовано найвищий рівень захворюваності;
- Івано-Франківський район – де також спостерігалося перевищення середньообласного показника.
Правила безпеки для захисту від паразитів
Превенція залишається найкращим ліками. Епідеміологи наполягають на правильному екіпіруванні: одяг має бути максимально закритим, а штани варто заправляти у шкарпетки. Не зайвим буде використання репелентів та відмова від сидіння безпосередньо на траві.
“Коли кліщ проникає в шкірний покрив, найчастіше такий момент є непомітним. А через декілька годин починаються неприємні відчуття. Можуть бути поколювання та свербіння. Тому обов’язково потрібно займатися самооглядом: оглянути тіло й ті ділянки, які були відкритими”, – застерігає Ірина Федорів.
Після кожної прогулянки на природі ретельний огляд тіла та зміна одягу мають стати обов’язковим ритуалом для кожного.
Алгоритм дій у разі виявлення укусу
Самостійне видалення кліща – погана ідея. Краще звернутися до травмпункту або сімейного лікаря. Важливо витягти комаху цілою, не залишаючи частин голови під шкірою. Категорично заборонено використовувати олію, лак або намагатися “викрутити” паразита пальцями.
Витягнуту істоту радять не викидати, а здати на аналіз до спеціалізованої лабораторії. У 2026 році таку перевірку пройшли вже п’ять кліщів, принесених мешканцями області. На щастя, в усіх цих випадках збудників інфекцій виявлено не було.
Симптоматика та підступність хвороби Лайма
Захворювання може проявитися не одразу – інкубаційний період триває до 45 діб. На початкових стадіях хвороба Лайма часто маскується під звичайне ГРВІ або грип, що збиває пацієнтів з пантелику в період весняних застуд.
Симптоми варіюються від ломоти в тілі та головного болю до серйозніших проявів: порушення концентрації, погіршення пам’яті та сну. Якщо після укусу підвищилася температура або збільшилися лімфовузли – це серйозний привід для візиту до лікаря.
Класичною ознакою вважається мігруюча еритема – червона пляма, що розширюється. Проте фахівці нагадують: почервоніння виникає далеко не у кожного хворого. Тому будь-які нетипові реакції організму після контакту з кліщем потребують негайної консультації медиків.
