Івано-Франківськ на Різдво став особливим місцем для сотень людей, які потребують допомоги. Волонтери організації “Спільнота святого Егідія” влаштували святкові обіди, аби подарувати тепло та відчуття свята.
Свято для всіх, хто потребує
25 грудня у місті одночасно працювало п’ять локацій, де безкоштовно частували нужденних. Серед гостей — бездомні, самотні пенсіонери, люди з інвалідністю та переселенці. У їдальні Карпатського національного університету імені Василя Стефаника пообідали понад сто людей.

Координатор “Спільноти святого Егідія” Іван Харук повідомив, що цього року вдалося нагодувати пів тисячі людей.
“Більшість цих людей ми знаємо, бо вони щотижня приходять до нас на роздачу харчів на вокзалі чи в центр міста. Ставимося до них, як до друзів, по-сімейному. Цю трапезу ми хотіли зробити особливою — святковою. Запросили хористів. Вони співали колядки. Також ми підготували кожному солодкі подарунки.”
Зустріч старих друзів і нових знайомств
76-річна Світлана Макаренко приїхала на обід із чоловіком. Вони переїхали до Івано-Франківська минулого року з Бахмута та мешкають у гуртожитку.
“Ми були на обіді й минулого року. Гарно було, а цього року — ще краще. Ми познайомилися з багатьма людьми: і з переселенцями, і з місцевими. Тепер маємо тут друзів. Спілкуємося, допомагаємо одне одному.”

Меню цьогорічного різдвяного обіду включало кутю, борщ, картоплю з котлетою, салат та випічку. Волонтери подбали про атмосферу: святкові столи, хористи та подарунки для гостей.
“Все дуже смачно, з любов’ю зроблено. Дуже уважні волонтери. Обслуговування прекрасне. Я вперше на такому обіді. Сумнівалася, чи приходити, а тепер рада. Компанія приємна,” — ділиться 84-річна Христина-Марія Мадяж.

Допомога від партнерів
До акції долучилися й інші громадські організації, зокрема “Дом 4824”. Волонтерки Юлія Князюк і Дарія Сидор розносили їжу та передали гостям 150 сертифікатів на 500 гривень для покупок у супермаркетах.
“Ми написали мініпроєкт за підтримки французької організації. Вони дозволили закупити сертифікати. Сума невелика, та, сподіваюся, вони допоможуть цим людям закрити якісь їхні індивідуальні потреби. Ми раді, що хоча б цим змогли підтримати й трохи потішити їх на Різдво. Хочемо, щоб усі відчули цю атмосферу свята, особливо у час війни.”

Свято для нужденних у Франківську стало не лише трапезою, а й нагодою відчути підтримку та тепло спільноти. Тут кожен відчув, що Різдво — це передусім увага один до одного та спільна радість.


