Російська атака 2 червня перетворила на згарище початкову школу та дитячий садок у селі Полошки. Близько восьмої ранку дрон поцілив прямо у будівлю. Почалася масштабна пожежа. Минулося без жертв.
Олександра Євтушенко, яка роками керувала закладом, згадує історію споруди. Будівництво цього корпусу розпочали ще на початку дев’яностих років. Тоді виникла критична потреба у місцях для вихованців.
“На той час більше ніж 30 дітей було у дитячому садку. Я прийшла в 1992 році, і нікуди було розподілити цих дітей. Тому будували оцю школу, але випуск був зроблений у перший клас. Потім — другий. Дітей стало менше, і вирішено було дирекцією школи перевести туди початкову ланку. Дві кімнати віддали на дитячий садок, спальня і ігрова кімната, а три кімнати — на учнів початкової школи”, — зазначила вона.


Для місцевої малечі школа стала справжнім затишним осередком. Педагоги власноруч оздоблювали приміщення, вкладаючи туди душу.
“Стільки років вона нам прислужила. Там було тепло, дуже комфортно дітям. Вкладена душа людська”, — говорить пані Олександра.
Місцеві жителі переконані, що трагедії вдалося дивом уникнути. Тетяна Пустинник розповідає про момент вибуху. До удару на майданчику поруч із будівлею бавилися діти. Люди встигли покинути небезпечну зону буквально за лічені хвилини.
“Ми тільки позаходили в хату. Чуємо — вибух. Повискакували — воно все в диму, у вогні. Поки приїхала наша пожежна, гасили. Ще ж дитячий майданчик — діти постійно гуляли. Перед вибухом, кажуть, там вже гуляли. Не за п’ять хвилин… Батько з дітьми гуляв. Бог, мабуть, милував”, — ділиться жінка.

Мешканці чули гучний звук безпілотника, що знижувався перед атакою. Пожежники боролися з вогнем цілий вечір, проте руїни спалахували знову. Вже вранці громада об’єдналася, щоб почати розчищення завалів.
“Гасили цілий вечір. Тоді вже ми о п’ятій годині встали, воно ще знову почало диміти. Знову пожежна ж приїхала гасити. Тоді вже ж стали розбирати. Мабуть, вже односельці приходили і робочі”, — додає вона.
Навчальний заклад був ідеальним місцем для дітей. Там було безпечно, тихо, працював спортмайданчик. Втрата закладу стала справжнім болем для всієї сільської громади.


