У Калуші вже понад десятиліття працює соціально-освітня ініціатива, що фактично створила для людей поважного віку окрему спільноту розвитку й підтримки. Тут пенсіонери вчаться кібербезпеці, малюють, займаються спортом і знаходять нових друзів.
Сьогодні “Університет третього віку” об’єднує близько 180 слухачів, які щотижня приходять у територіальний центр або на стадіон “Хімік” за новими вміннями й спілкуванням.
Старт із нерозуміння – сьогодні черги на заняття
Проєкт створили працівники міськради ще у 2011 році, але перші роки він розвивався повільно. Директорка центру соціального обслуговування Надія Рим пригадує, що тоді люди просто не розуміли, навіщо їм “університет”.
“Спочатку наші пенсіонери взагалі не розуміли, що це таке. А зараз він вже активно працює, щодня приходять люди, і вони задоволені”, – каже Надія Рим.
Сьогодні до занять долучаються не лише калушани. Близько 10% студентів – люди, які переїхали до громади з інших міст. Працівники центру підбирають для них лекції на різні теми: від малювання до основ цифрової безпеки. Двічі на рік організовують екскурсії та спільні поїздки.
Навчитися безпечно користуватися технологіями
Цифрові заняття стали одними з найпопулярніших. На них розповідають, як орієнтуватися у смартфонах і соціальних мережах, не потрапляючи в пастки шахраїв.
78-річна студентка Ярослава Шредер прийшла на лекцію від волонтерки Валерії Пруднікової, яка пояснює тонкощі користування Facebook, Instagram і Telegram.
“Ми не маємо таких знань. Я не знаю сама, куди звернутися, а просити дітей немає змоги. Завдяки цим лекціям можемо користуватися технологіями без ризику потрапити на шахраїв”, – каже Ярослава Шредер.
Інша слухачка, Марія Кузів, ходить до університету вже понад десять років. Вона підкреслює, що саме тут знайшла спільноту, де може навчатися й ділитися власними захопленнями.
“Раз у тиждень є година, якою ми дорожимо. Тут навчають писати, малювати, в’язати, ліпити. Найбільше подобається слухати поетів і читати свої вірші”, – розповідає вона.
Скандинавська ходьба – рух і спілкування
Однією з ключових активностей стала скандинавська ходьба. Тричі на тиждень студенти збираються на стадіоні “Хімік”, де під керівництвом хореографки Алли Волошин відпрацьовують правильну техніку та виконують дихальні вправи.
71-річна Раїса Орищенко розповідає, що саме подруга колись привела її сюди – і з того часу заняття стали частиною її життя.
“Тут можна спілкуватися, а для нас – це велика радість. Інколи навіть забуваєш про війну та важкі часи”, – каже Раїса Орищенко.
Інструкторка наголошує, що фізичні вправи важливі для здоров’я слухачів.
“Помірне навантаження має тривати годину-півтора. Ми займаємося довше, бо ще хочемо поспілкуватися і поділитися враженнями”, – пояснює Алла Волошин.
Мистецтво без стресу
Творчі майстер-класи – окрема частина програми. Один із останніх, “Артклас: Шаблон + Фантазія”, провела художниця Галина Турчик у палаці культури “Юність”. Вона наголошує – важливо, щоб учасники почувалися комфортно.
“Не хотілося створювати дискомфорт, його і так багато в житті. Трафарети лише підштовхували до діяльності, а далі вони додавали свої елементи. Це вийшло цікаво”, – каже художниця.
Студентка Софія Головчак, яка сім років відвідує університет, особливо любить ці уроки.
“Дуже гарні вийшли маки. Ми зацікавлені й нам дуже тут добре – приємна атмосфера”, – каже вона.
Плани на розвиток
Команда університету прагне розширювати програму і запрошувати нових спікерів. За словами директорки центру соціального обслуговування, знайти цікавих лекторів у місті непросто, але пошук триває.
“У планах – залучати більше спікерів, цікавих людей. Це найскладніше, але ми шукаємо можливості”, – говорить Надія Рим.
Вона запевняє, що “Університет третього віку” продовжить працювати як простір навчання, підтримки та спільноти для всіх, хто хоче залишатися активним незалежно від віку.
