На Івано-Франківщині сталося ще одне тихе горе, яке розриває серце — через кілька днів після прощання з полеглим на фронті сином відійшла у вічність його мама. Про це повідомив у соцмережі міський голова Галича Олег Кантор.
Життя пані Марії було сповнене втрат, боротьби і відданості родині. Вона народилася в 1953 році в Караганді — місці заслання її батьків, які постраждали від радянських репресій. Лише через шість років родина змогла повернутися на рідну землю — у село Височанку Галицької громади.
Після школи Марія вступила до швейного училища, здобула фах, який став справою усього її життя. Вийшла заміж за Мирослава, народила й виховала трьох дітей. Але доля не була поблажливою до цієї родини.
У 2005 році жінка втратила наймолодшого сина Святослава — йому тоді було лише 19. Через три роки не стало й чоловіка. Та, попри біль і втрати, вона залишалася сильною, підтримувала родину і продовжувала жити заради дітей та онуків.
Із початком війни на сході України у 2014 році її старший син Мирослав добровольцем пішов боронити державу. Служив у лавах 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, був стрільцем-помічником гранатометника. За понад 10 років війни він не раз потрапляв у небезпеку, але завжди повертався живим.
Цьогоріч, 4 травня, під час бойового завдання біля села Малинівка Пологівського району Запорізької області Мирослав Гбур зник безвісти. Надія жевріла майже місяць. Але 2 червня родина отримала офіційне повідомлення про загибель — воїн загинув того ж дня внаслідок поранень, спричинених атакою ворожого FPV-дрона.
Похорон Героя відбувся 4 червня. Та біль втрати виявився нестерпним — уже за кілька днів померла і його мама. Тяжка хвороба, посилена горем, зупинила її серце.
Галицький міський голова Олег Кантор висловив співчуття родині та звернувся до громади:
“Прошу усіх небайдужих приділяти увагу родинам наших Героїв. Їм потрібна підтримка, розрада, людська присутність. Ніхто не має залишатися наодинці зі своїм болем”.
Слова співчуття та підтримки лунають на адресу доньки пані Марії — Світлани та її доньки Діани, які втратили одразу двох найрідніших людей. Ця трагедія — ще одне нагадування про ціну війни і про те, як глибоко вона вражає серця матерів.
