У громадах сіл Великий Ключів та Мишин Коломийського району Івано-Франківської області активно працюють над тим, щоб внести унікальну весільну традицію виготовлення пір’яного вінка до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Про це розповів начальник відділу Нижньовербізької сільської ради та дослідник місцевих звичаїв Мирослав Васильчук. За його словами, традиція виготовлення весільного вінка з гусячого пір’я у цих селах збереглася ще з початку ХХ століття, а можливо – й значно раніше.
«Це наш спадок, яким ми щиро гордимося. Ми хочемо, аби ця традиція була збережена на національному рівні, тому проводимо документальну підготовку для її офіційного визнання», – зазначив Васильчук.
Дослідники, серед яких журналіст, краєзнавець і гуморист Микола Савчук, зібрали архівні світлини та свідчення, які підтверджують використання пір’яного вінка у весільних обрядах ще у 1920-х роках. Ця традиція відрізняється своєю естетикою та символізмом — біле гусяче пір’я вважається знаком чистоти й дівочості.
Сьогодні у Нижньовербізькій громаді залишилось близько десяти майстринь, які досконало володіють технікою виготовлення пір’яного вінка. Хоча через вартість та складність виготовлення він використовується не на кожному весіллі, звичай живе й передається з покоління в покоління.
«Гусей уже в селах майже не тримають, але наші майстрині знають, де дістати пір’я, як його відбілити й створити справжню весільну прикрасу у гуцульському стилі», – додав дослідник.
